Чим далі дивимося в майбутнє,

тим більше цінуємо минуле...

     Кожна школа має своє минуле. Воно вимірюється успішними випускниками, списаними сторінками зошитів. І чим старша школа тим багатша її історія.

Новоархангельський НВК ''загальноосвітня школа 

 І - ІІІ ступенів – гімназія'' Новоархангельського НВО №1вже багато років  навчає покоління земляків знанням і просто тонким життєвим мудрощам. ЇЇ історія сягає в далекий 1960 рік. З волоської вона виросла в десятилітку, а далі в НВК – гімназію, а сьогодні є опорною школою Навчально - виховного  обєднання №1.

     37 років тому в ній було створено шкільний історико - краєзнавчий музей школи ''Наша біографія''. Ініціатором створення музею та її першим керівником був завуч школи  Кузьменко Волеслав Григорович. При ньому музей отримав почесне звання ''народний'' в 1998 році.

     Експозиції музею розповідають не тільки про життя школи, а й про історію Новоархангельська, бо і наше селище і наша школа пройшла довгий шлях від виникнення до сьогодення.

Перша експозиція повертає відвідувачів у далекі часи Синьоводської битви, перших поселень на Синіх водах. Далі експозиція ''історія школи'' містить фотографії різних років на яких зображено різні приміщення школи: фото першої волоської школи,  історія якої сягає в далекий 1860 рік, фото приміщення довоєнного періоду. З цікавістю вдивляємося в обличчя викладачів,  архівні документи,  фотографії випускників різних років,  матеріали про вчителів школи, які працювали тут у різні роки .  

Далі експозиція розповідає про цікаве, веселе піонерське та комсомольське життя, про суботники, збори металобрухту та макулатури, військово – спортивні ігри ''Зарница'' та ''Орлёнок''.

     Експзиція «Роки, опалені війною» складається із двох частин. Перша – присвячена випускникам школи – учасникам Другої світової  війни, месникам партизанського загону К. Байраченко, В.Гавриленко.

Друга – речові пам'ятки: гільзи, осколки снарядів і гранат, каски, солдатські листи, нагороди.

   Етнографічна експозиція розвиває інтерес до української національної обрядності, традицій, поглиблює знання про своє національне коріння. Представлена предметами, як побутового вжитку – горнятами, дерев'яними ложками, діжками, скринями, глечиками, так і предметами хатнього вжитку, інтер'єру: націнальним одягом, взуттям і зразками художніх промислів (вишивка, гончарство, плетіння, різьбярство).

Шкільними традиціями стали зустрічі випускників, екскурсій та участь в конкурсах і багато іншого, чим живе наша школа сьогодні.

Кожен хто побуває в музеї, торкається пам’яті, перегортає сторінки минулого.  А у музеї минуле не помирає, воно говорить до нас.