Профілактика правопорушень серед неповнолітніх
Правова освіта і правове виховання-це цілісна система ,що охоплює всі сфери діяльності навчального закладу, сприяє вихованню правової свідомості, демократичних громадянських цінностей і поведінки всіх учасників освітнього процесу, передбачає використання практично-орієнтованих та інтерактивних методів навчання.
Ми будуємо правову державу, громадянське суспільство, тому в дітях необхідно сформувати певні суспільні цінності: політичні (суверенітет, незалежність, народовладдя, право нації на самовизначення); правові, ідеологічні(мир, свобода, рівність ,справедливість,толерантність); економічні (економічне благополуччя, матеріальний добробут, економічна стабільність); соціальні (соціальна стабільність, самореалізація особистості, соціальна захищеність).
Правове виховання – це складова частина виховання в цілому. Але правове виховання впливає не тільки на свідомість, а й на відповідальну сторону поведінки, формує переконаність у необхідності суворого додержання законів, прав та обов’язків. Кінцевим результатом правового виховання є реальні справи, вчинки у сфері правових відносин, які свідчать про дієвість правового виховання.
Загальна мета та конкретні завдання правового виховання вирішуються в процесі навчальної діяльності. Одночасно виділяються конкретні задачі правового виховання. До них відносяться:
- формування в кожного учня системи знань з питань основ держави та права, розвиток інтересу до цієї галузі знань і зв’язок права з навколишньою дійсністю;
- формування поваги до держави, до її законодавчих та виконавчих органів;
- прищеплення навичок правосвідомої поведінки;
- виховання нетерпимості до різноманітних правопорушень;
- формування потреб та умінь активно захищати в установленому законом порядку свої права та законні інтереси інших осіб.
Обов’язковими є проведення в кожному навчальному році місячника правових знань та щомісячно Дня правових знань, які спрямовані на формування правової культури, профілактики правопорушень серед учнівської молоді. Головне завдання правового виховання – формування правової установки, з позиції якої неповнолітній зможе керувати своїм настроєм, бажаннями, вчинками, де свої правові знання він використовує в повсякденному житті. При здійсненні правового виховання учнів також враховується вікова категорія. Значна увага приділяється кожній віковій групі (це є одним із пріоритетних напрямків роботи шкільного психолога).Правове виховання учнівської молоді має два взаємопов’язаних аспекти. З одного боку, воно спрямоване на необхідність дотримуватись правил поведінки у школі, громадських місцях, за місцем проживання. З іншого боку, дає учням перспективу на майбутнє, навчає поважати закони. Ось чому в своїй роботі школа звертає увагу на ті норми та розділи права, які захищають їх права та законні інтереси: норми сімейного, трудового, житлового громадянського права, тобто на ті питання, з якими вони зустрінуться за стінами навчального закладу. Профілактичне значення виховного впливу на поведінку учнів, яке може бути сформоване тільки знаннями про правові вимоги, про юридичні наслідки здійснених правопорушень і злочинів, впливає на вироблення позитивних настанов. Все це, як правило, попереджує правопорушення та здійснення злочинів неповнолітніми. Правове виховання в школах району тісно пов’язане з іншими видами виховання: моральним, трудовим, естетичним.. Наприклад, моральне виховання готує учнів до сприйняття та засвоєння норм права. Робота в школі з естетичного виховання зменшує можливість здійснення учнями хуліганських вчинків, привчає їх до бережливого ставлення до природи, до пам’яток культури, творів мистецтва.
Запобігання правопорушенням неповнолітніх має бути справою не тільки дорослих, а й самих школярів. Майбутні позитивні зміни залежать також від рівня розвитку дитячого самоврядування, результативності роботи Ради школи (органу учнівського самоврядування).Особливе місце в роботі Ради відводиться саме правовому вихованню. У межах правового виховання в школі постійно працює комісія по профілактиці правопорушень серед учнів, на засіданнях якої розглядаються питання щодо порушення учнями правил поведінки.
Здійснюється і правове виховання вчителів. Свій правовий рівень вони підвищують на педагогічних нарадах, семінарах класних керівників, на зустрічах з лікарями, юристами, правоохоронцями для того, щоб проводити грамотно й ефективно правоосвітню та правовиховну роботу з учнями. Учитель повинен бути підготовлений, знати головні положення чинного законодавства, бути зразком для учнів та їх батьків. РМК надаються методичні рекомендації щодо профілактики правопорушень серед неповнолітніх,щодо ведення щоденника психолого-педагогічних спостережень педагогічно занедбаного школяра (додаток 1, додаток 2).
Правове виховання батьків здійснюється у межах «Батьківського всеобучу», а також безпосередньо класними керівниками. В ст.61 Кодексу законів про сім’ю та шлюб України «Права та обов’язки батьків по вихованню дітей» говориться, що батьки мають право та зобов’язані виховувати своїх дітей, турбуватися про їх здоров’я , фізичний ,духовний і моральний розвиток, навчання, готувати їх до праці. Батьківські права не можуть здійснюватись врозріз з інтересами дітей. Тому на засіданнях «Батьківського всеобучу» систематично розглядаються питання правового виховання. Індивідуальна робота з батьками (індивідуальні бесіди та консультації. Зустрічі з батьками в «батьківські дні») сприяє становленню міцних та дружніх стосунків з родинами учнів.
Сьогодні надто актуальною виступає проблема зростання правопорушень серед молоді. Профілактика правопорушень неповнолітніх є передусім проблемою педагогічною, бо вона пов’язана з вирішенням певного кола виховних завдань. Тому в цій справі особливе місце має зайняти рання профілактика,яка має розпочинатися вже з дитячого садка й початкових класів школи, коли закладаються основи характеру, ставлення до оточуючих, поведінки в побуті.
У профілактиці правопорушень серед неповнолітніх значна роль належить шкільній психологічній службі. Психологічна служба школи забезпечує психічне здоров’я учнів,гармонійний розвиток особистості, формування громадянина, здатного до свідомого суспільного вибору,сприяє гармонізації взаємин особистості і суспільства, вирішенню проблем психологічного забезпечення навчально-виховного процесу загальноосвітньої школи,профілактиці конфліктів,правопорушень. Важливим напрямком в роботі шкільного психолога і соціального педагога є психокорекція. Основу психокорекційної діяльності складає робота з «групами ризику» ,до яких входять підлітки, схильні до девіантної поведінки,які вже скоїли незначні правопорушення, стоять на внутрішкільному обліку або на обліку в кримінальній міліції. Психологом в тісній співдружності з соціальним педагогом в ЗНЗ організовуються та проводяться лекції,семінари для вчителів,батьків з метою підвищення їх психологічної компетентності. Після проведення таких заходів значно збільшується число консультацій з питань виховання та навчання підлітків, адже на основі психологічної діагностики, бесід,спостережень надаються конкретні рекомендації учителям і батькам про подальшу роботу з даною категорією дітей.
Сучасна правова освіта неможлива без упровадження інноваційних форм і методів,які роблять весь процес навчання та виховання більш ефективним, а значить і більш якісним. Ми виходимо з того, що реалізація нових підходів до здійснення профілактичної роботи та визначення в ній місця особистості має починатися зі зміни характеру управлінської діяльності закладу освіти та наповнення її інноваційним змістом. Передбачається поступовий перехід від репродуктивної, авторитарної освіти до освіти інноваційного,гуманістичного типу. У гуманістичній педагогіці суб’єкти процесу навчання та виховання діють разом,паралельно та спільно, є партнерами, тому на тренінгах, бесідах, диспутах .на уроках права повинен переважати діалогічний стиль спілкування, відбувається взаємодія між учнями, заснована на принципах інтерактивного навчання,ініціатива дітей підтримується вчителем,власний досвід учнів максимально залучається у процес спілкування. Профілактика правопорушень вимагає осмислення змісту виховної роботи в школі. Поки ж що вона слабо реагує на відносно нові форми правопорушень та їх фонові явища-токсикоманію і наркоманію,проституцію,азартні ігри, рекет тощо. Наша виховна система не завжди формує ставлення до цих явищ, а просто йде по шляху заборон. У школі мають переважати такі форми,які дозволяли б кожному учню самовиразитись,- конкурси, змагання, олімпіади, вікторини тощо. Це дозволить школярам займатись улюбленою справою , спонукатиме їх до творчості,привчатиме до розумного використання вільного часу. Школи повинні стати центрами виховної роботи в мікрорайонах, бо мають як матеріальну базу, так і досвідчені педагогічні колективи.
На наш погляд, потребує вдосконалення система взяття школярів на облік в інспекціях у справах неповнолітніх РВ УМВС. На даний час в основному діє єдиний підхід: скоїв неповнолітній правопорушення - має справу з міліцією. Підключається до роботи з ним і школа. То чи треба їй чекати доти, поки справа не дійде до міліції? Вважаємо, що школа має організувати свій облік, розробивши конкретні критерії, провівши по кожному «кандидату» в правопорушники психологічний консультпункт. А на облік у кримінальну міліцію треба ставити лише тоді, коли всі заходи виховного впливу в рамках школи та сім’ї вичерпані.
Зміст профілактичної роботи-комплекс ідей, думок, факторів, основних напрямків попереджувального виховного впливу. Цілісність системи профілактичної роботи вимагає наступності та єдності всіх ланок загального виховання та перевиховання. Особистісно орієнтований зміст профілактичної роботи принципово виключає ситуацію, коли намагання учня-правопорушника досягти певних позитивних цілей не помічаються, проте будь-які його відхилення від правомірної поведінки викликають яскраво виявлене незадоволення,підкреслюється їх невідповідність тим чи іншим суспільним нормативам, навіюється, що учень не такий, яким би його хотіли бачити дорослі. Форми і методи загального виховання та перевиховання – це способи досягнення прогнозованих цілей і завдань.
Педагогічні колективи сьогодні готові вирішувати будь-які завдання навчання і виховання учнів та з упевненістю крокують у завтрашній день.
Додаток 1
щодо ведення щоденника психолого-педагогічних спостережень
педагогічно занедбаного школяра
І.Загальні відомості.
1. Клас.
2. Прізвище, ім’я та по батькові учня.
3. Дата народження (число,рік,місяць).
ІІ.Дані спостережень вчителя.
1. З якого часу ведеться спостереження.
2. Навчальна діяльність (ставлення до навчання, якщо відстає – то з яких причин).
3. Ставлення до праці (як проявляє себе в різних видах праці; активний чи пасивний; чи поважає працю інших; який вид праці найбільш подобається).
4. Позиція в колективі ( чи прислухається до думки колективу; якщо існують конфлікти з колективом, то з яких причин, на якому підґрунті; як розуміє дружбу; чи має друзів, хто вони).
5. Ставлення до дорослих, педагогів (хто є для нього авторитетом).
6. Як проводить вільний час (участь в гуртках; чи любить читати;займається спортом; цікавиться музикою, живописом;любить кіно,театр;відвідує підліткові клуби,центри дозвілля; дивиться телебачення;як і з ким проводить вільний час).
7. З ким проводить вільний час по місцю проживання.
8. Основний зміст дозвілля.
9. Особливості характеру та поведінки (які риси переважають:ініціативність, комунікабельність,чуйність,правдивість,самокритичність,прямота і принциповість,скромність,брехливість,непокірність,егоїстичність,боягузтво та ін..).
10. Навички культури поведінки ( чи привчений до режиму дня, до дисципліни; чи вміє коректно ставитись до людей, культурно вести себе в громадських місцях).
11. Основні прояви педагогічної занедбаності.
12. Чи знаходиться на внутрішньо шкільному обліку правопорушень, в кримінальній міліції у справах неповнолітніх (з якого часу, з яких причин).
ІІІ. Умови проживання в сім’ї .
1. Відомості про батьків та інших членів сім’ї.
2. Стосунки, мікроклімат в сім’ї ( характер впливу сім’ї на учня, контроль з боку батьків,заохочення, покарання в сім’ї ).
3. Матеріально-побутові умови ( бюджет,житлова площа, харчування, санітарно-гігієнічний режим).
ІV. Стан здоров’я школяра.
1.Відхилення у фізичному розвитку.
2.Заняття спортом ( яким видом).
3.Висновки дільничного лікаря.
Додаток 2
Методичні рекомендаці
Профілактика правопорушень серед неповнолітніх
(для шкільних психологів та соціальних педагогів)
1. Шкільний облік (банк даних) важковиховуваних підлітків та школярів, які потребують допомоги, підтримки;організація відповідної психокорекційної роботи з ними.
2. Відвідування неблагополучних , проблемних сімей з метою виявлення причин неблагополуччя та надання консультацій.
3. Спільні виступи на батьківських зборах та психолого-педагогічних семінарах.
4. Проведення виховних годин на морально-етичні проблеми, проблеми взаєморозуміння, поваги.
5. Ведення картотеки:
* неблагополучні сім’ї ;
* діти-інваліди;
* діти з послабленим здоров’ям;
* діти-сироти, позбавлені батьківського піклування;
*важковиховувані діти.
6. Проведення консультпунктів з учнями, батьками, вчителями.
7. Співпраця з правоохоронними органами, службою у справах дітей, центром соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, управлінням юстиції та ін..
8. Робота з педагогічним колективом школи (ознайомлення з новинками психолого-педагогічної літератури, бесіди, консультації з питань профілактики правопорушень серед неповнолітніх).
Немає коментарів:
Дописати коментар